Минулого тижня, 25 листопада, в онлайн режимі пройшло 20-те засідання Керівної групи Дунайської стратегії ЄС з пріоритетного напряму 5 Управління екологічними ризиками. Дунайська Стратегія (англ. EU Strategy for the Danube Region) — макрорегіональна стратегія Європейського Союзу для Дунайського регіону — довгострокова політика Європейського Союзу, була затверджена Радою ЄС 24 червня 2011 року і спрямована на забезпечення інфраструктурного, екологічного, соціально-економічного та інституційного розвитку регіону.  Членами Дунайської стратегії є 14 держав.

Україна стала першою державою, що не є членом ЄС, яка головуватиме у Стратегії ЄС для Дунайського регіону у період з 1 листопада 2021 року до 31 жовтня 2022 року.

На 20-му засіданні Керівної групи Дунайської стратегії ЄС, комунікаційний експерт проєкту Світлана Ребрик представила учасникам інформацію щодо мети, заходів та результатів впровадження українсько-словацького проєкту «Спільні заходи з попередження природних катастроф у транскордонному басейні р. Уж» (FloodUZH) Програми транскордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020. Проект FloodUZH ще на стадії проєктної заявки отримав рекомендаційний лист від Координатора пріоритетного напряму  5 Управління екологічними ризиками Дунайської Стратегії ЄС і команда проєкту щорічно звітується про результати впровадження проєкту.

Принцип «Спільний басейн – єдиний підхід» став ключовим для вирішення викликів на території спільного водозбору річки Уж в рамках проєкту FloodUZH. Заходи проєкту відповідають вимогам сучасної європейської водної політики, зокрема, Водної і Паводкової Рамкових директив ЄС, основні положення яких Україна зобов’язалася виконати в рамках підписаної у листопаді 2014 року Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Діяльність проєкту спланована таким чином, що партнери проекту, в першу чергу, водогосподарські організації обох країн, використовують басейновий принцип для вирішення проблем управління водними ресурсами та паводками у басейні р. Уж із широким залученням зацікавлених сторін (органів місцевого самоуправління, громадських організацій) та використанням сучасних цифрових технологій, моделювання.

Діяльність проєкту розпочалася з процесу отримання точних даних про басейн р.Уж (гідрологічні, топогеодезчині дані, ортофотоплани і на їх основі – цифрова модель рельєфу). Також в рамках проєкту придбано і використовується сучасне  гідрометричне обладнання – акустичний допплерівський профілограф швидкості течії ADCP RiverRay, який є важливим інструментом для моніторингу проходження та прогнозування паводків.

Ці актуальні дані про басейн р.Уж було використано для наступного етапу – створення двох-вимірної гідродинамічної моделі розвитку паводкової ситуації, побудови різних сценаріїв розвитку паводкової ситуації, враховуючи особливості та потреби даного річкового басейну. За результатами моделювання та аналізу багатьох статистичних даних буде виготовлено карти загроз затоплення для басейну р.Уж та карти ризиків затоплення для міста Ужгород. Вже отримано попередні результати картування, які проходять узгодження зі словацьким партнером, а тоді будуть передані зацікавленим організаціям та надані для ознайомлення громадськості.

Як свідчать спостереження науковців, внаслідок зміни клімату спостерігається збільшення періодів маловоддя, що негативно впливає на мікроклімат у місті, в той же час збільшується частота і амплітуда паводків. Для вирішення проблеми маловоддя, з метою обводнення р.Уж у період низької водності, у рамках проєкту проведено дослідження гідравлічного режиму р.Уж, необхідні розрахунки, математичне і фізичне моделювання, на основі яких розробляються проєктні матеріали для будівництва регулюючої споруди на р.Уж у межах міста Ужгород. Регулююча споруда буде функціонувати в двох режимах – при паводках опускатися на дно річки, а у період маловоддя створюватиме підпір на 1-1,5 м, при цьому необхідною умовою  є те, щоб  вода переливалася через споруду. Попередні розрахунки показують, що таке технічне рішення буде відчутно на відстані декількох кілометрів вище споруди, і це дозволить покращити водно-екологічну ситуацію вздовж р.Уж, а також збільшити можливості для рекреаційного та туристичного розвитку міста Ужгород. Споруда також буде забезпечувати обводнення староріччя і водойми в зоні Боздоського парку. Наразі завершується розробка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту «Будівництво регулюючої споруди на р.Уж, у м.Ужгород (район Боздоського парку)», проводиться оцінка впливу на довкілля, на основі чого буде розроблено Робочий проект влаштування регулюючої споруди.

На словацькій території проєкту також проводиться гідродинамічне моделювання в басейні р.Уж та картування ризиків затоплення на прикордонній ділянці р.Уж (Лекаровце), уточнення впливу запроектованих гірських ємностей на зниження паводку.

Громадська організація “Екосфера”, партнер проєкту, розробила і впроваджує програму «Зелена школа», в рамках якої проводяться заняття з вивчення річкової екосистеми та екологічного виховання для молоді середнього шкільного віку м. Ужгорода.

У результаті виконання запланованих заходів Проект забезпечить узгоджені дії країн спільного річкового басейну, що сприятиме покращенню управління паводковими ризиками відповідно до законодавства ЄС.

Поділитись: