3 серпня у приміщенні конференц-залу БУВР Тиси відбувся семінар з підвищення обізнаності громадськості щодо картування загроз для басейну р. Уж і ризиків для м. Ужгород, на якому розглядалися матеріали, напрацьовані в рамках впровадження проєкту FloodUZH «Спільні заходи з попередження природних катастроф у транскордонному басейні р.Уж» № 1702/8.1/0005 Програми ЕКС ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.

У семінарі взяли участь представники Закарпатської військової обласної адміністрації, Ужгородської районної державної адміністрації, Ужгородської міської ради, територіальних громад басейну річки Уж, Ужгородського міжрайонного управління водного господарства, експерти проєкту.

На початку семінару начальник БУВР Тиси, керівник проєкту Олег Кисіль привітав та інформував учасників щодо мети цього заходу, який спрямований на підвищення обізнаності представників громад про існуючі проблеми щодо безпеки населення і майна в умовах особливих та надзвичайних ситуацій, які виникають внаслідок затоплення паводками. Характерним режимом басейну р. Уж і одночасно однією з основних її проблем є паводки, які трапляються в будь-який період року, формуючи швидке затоплення територій. Керівник проекту наголосив на тому, що територіальні громади повинні володіти належною інформацією щодо прогнозованих масштабів та наслідків негативних явищ аби вживати необхідні та ефективні заходи по захисту від затоплення на місцях. Неодноразово доведено історією, що підготовка не буває занадто завчасною, тим паче в умовах екстремальних погодних явищ. Саме тому, в Закарпатській області, чи не одній з найперших в Україні, виконано роботу з моделювання та картування загроз затоплень з цільовою територією басейну р. Уж.

Згідно з програмою заходу менеджер проєкту Марина Скраль представила учасникам семінару проєкт FloodUZH, його цілі, діяльність і досягнуті результати.  Одним з двох основних напрямів проєкту, який тривав майже чотири роки, стали заходи з управління ризиками затоплення в басейні річки Уж.

Технічний експерт проєкту Володимир Чіпак, використовуючи архівні відеоматеріали, нагадав присутнім, що басейн річки Уж є паводконебезпечною територією, схильною до формування частих і швидкоплинних паводків, які не раз приносили біду, втрачені життя та велику шкоду і окремим жителям, і економіці краю в цілому. Паводки є природнім явищем, на яке ми на здатні вплинути, але повинні навчитись управляти ними і жити з цим природнім явищем. Водне господарство у співпраці з іншими структурами та місцевими громадами при державній підтримці успішно провадило заходи з мінімізації збитків надзвичайних паводків на Закарпатті. Зокрема, після катастрофічного паводку 1998 року вдалося побудувати інженерні гідротехнічні споруди і захистити населення і територію при ще більш високому паводку 2001 року та в наступні роки. Важливою є узгоджена співпраця всіх задіяних у цьому процесі – водогосподарників, влади, служби з надзвичайних ситуацій, територіальних громад і окремих жителів. Адже скільки затоплень зливовими паводками відбувається не через підняття води в річці, а через захаращеність зливової каналізації та кюветів у населених пунктах, що можливо вирішити на рівні місцевої громади.

У наш час бурхливого розвитку технологій, попередження шкоди від паводків піднялося на вищий щабель завдяки використанню сучасних геопросторових даних, комп’ютерного моделювання та інших інструментів просторового планування. У 2007 році Європейський Союз прийняв Директиву 2007/60/ЄС про оцінку та управління ризиками затоплення (Паводкова Директива ЄС), яка використовує нові підходи для зменшення ризиків затоплення. Україна в минулому році отримала статус кандидата на членство в ЄС, і нас чекає впровадження європейських директив, зокрема про водні ресурси. Після укладання угоди про асоціацію з ЄС у 2014 році, в Україні зроблені значні кроки для апроксимації європейського законодавства, в тому числі Паводкової директиви, розроблені національні методики для проведення оцінки ризиків затоплення, картування загроз і ризиків затоплення, порядок розроблення планів управління ризиками затоплення для окремих територій, які враховують вимоги європейської директиви. У проєкті FloodUZH вперше для басейну р.Уж розроблено карти загроз і ризиків затоплення за новими підходами згідно з національною методикою, а також розроблено План управління ризиками затоплення для міста Ужгород.

Експерт проєкту Віктор Дуркот детально розповів про процес створення карт: отримання точних геопросторових даних, на основі лідарної аерофотозйомки,  ортофотопланів і цифрової моделі рельєфу, уточнення топогеодезичних та гідрологічних даних, побудову гідродинамічної моделі, картування зон затоплення, оцінку ризиків затоплення. Загалом вироблено біля тисячі карт масштабу 1:5000 і 1:25000. Також, розраховано вплив проєктованих акумулюючих ємностей у басейні р.Уж на проходження паводків. Якщо всі ці ємності побудувати, то вплив на держкордоні буде відчутним, витрати паводку можна зменшити на 25% .

Наразі розробляється геопортал проєкту, на якому будуть опубліковані результати картування.

Олексій Ярошевич, національний експерт Міжнародної комісії із захисту річки Дунай, фахівець з впровадження європейського водного законодавства, представив учасникам План управління ризиками затоплення для міста Ужгород і програму заходів для зменшення ризиків затоплення.

Наприкінці семінару представникам територіальних громад були передані картографічні матеріали та документи в паперовому вигляді та на електронному носії, розроблені в рамках проєкту.

Поділитись: