Басейн річки Уж охоплює територію України та Словаччини, утворюючи транскордонний водозбір площею 2750 км². Загальна довжина річки в Україні і Словаччині 133 км, а в межах України – 107 км і площа басейну в Україні – 1970 км². Характерним режимом басейну р.Уж і одночасно проблемою для спільного басейну є часті паводки, які трапляються в будь-який час, формують швидке затоплення території басейну і завдають значних збитків населенню та господарству обох країн. Басейн р.Уж зазнав катастрофічних паводків у 1992, 1998, 2001, 2005, 2008, 2010, 2016 роках. У травні 2019 року за дві доби на Закарпатті випало 120 мм дощу (місячна норма). На Перечинщині були затоплені угіддя, підвали, будинки, дорога державного значення, у підсумку завдано шкоди на 200 мільйонів гривень.

Фахівці водного господарства розуміли, що ця проблема вимагає спільних і гармонізованих дій водогосподарських організацій і відповідаючи на ці виклики, українські і словацькі водники розробили спільний проєкт, в якому запропонували використати сучасні інформаційні технології для управління паводковими ризиками у спільному транскордонному басейні.

Ці ідеї отримали позитивну оцінку експертів Програми транскордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020, і у вересні 2019 року розпочалося впровадження спільного українсько-словацького проєкту «Спільні заходи з попередження природних катастроф у транскордонному басейні р. Уж» (FloodUZH).

Діяльність проєкту розпочалася з процесу отримання точних даних про басейн р.Уж (гідрологічні, топогеодезчині дані, ортофотоплани і на їх основі – цифрова модель рельєфу). Фахівці відділу комплексного проєктування БУВР Тиси провели інженерно-вишукувальні роботи вздовж річки Уж та її головної притоки – річки Тур’я. Також, в рамках проєкту придбано і використовується сучасне  гідрометричне обладнання – акустичний допплерівський профілограф швидкості течії ADCP RiverRay, який є важливим інструментом для моніторингу проходження та прогнозування паводків.

Отримані актуальні дані про басейн р.Уж було використано для наступного етапу – створення двовимірної гідродинамічної моделі розвитку паводкової ситуації, побудови різних сценаріїв розвитку паводкової ситуації, враховуючи особливості та потреби даного річкового басейну. Для моделювання були обрані сценарії проходження паводкових подій, які трапляються раз в 10, 20, 50, 100 і 500 років. Для картування загроз затоплення бралися до уваги можливості (ймовірності) затоплення та ступені затоплення (фізичні параметри: глибина води, швидкість води, тривалість), а для картування ризиків затоплення бралися до уваги карти землекористування, житлові будинки, соціально значимі об’єкти та об’єкти культурної спадщини.

Для території басейну р.Уж були визначені зони помірного, середнього та високого ризику затоплення відповідно до проведеної на основі результатів картування оцінки ризиків. Метою оцінки ризику є дослідження того чи існує необхідність у вжитті заходів, які знижують ризик, визначити місце, масштаб і тип втручання.

За результатами моделювання та аналізу багатьох статистичних даних було виготовлено карти загроз затоплення для басейну р.Уж та карти ризиків затоплення для міста Ужгород. Наразі отримано кінцеві результати картування, які будуть передані територіальним громадам басейну р.Уж, а також зацікавленим організаціям для використання в роботі.

На основі цих матеріалів будуть розроблені нормативні документи для управління паводковими ризиками в басейні р.Уж. Вперше картування загроз і ризиків затоплення для басейну р.Уж виконувалося за новою національною методикою, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України у 2018 році і враховує вимоги Директиви 2007/60/ЄС про оцінку та управління ризиками затоплення. І це ще один практичний крок до апроксимації водного законодавства Європейського Союзу у сфері управління водним господарством України.

Поділитись: