У середу, 19 жовтня, відбулося засідання технічної ради БУВР Тиси, на якому розглядалися матеріали, напрацьовані в рамках впровадження проєкту FloodUZH «Спільні заходи з попередження природних катастроф у транскордонному басейні р.Уж» № 1702/8.1/0005 Програми ЕКС ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.

На засіданні були присутні члени Технічної Ради БУВР Тиси, начальники міжрайонних управлінь водного господарства, партнери проєкту,  представники підрядної організації ПрАТ «Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва» (ПрАТ «Укрводпроєкт»), технічні експерти проєкту, запрошені фахівці.

На порядок денний техради було винесено три основні питання, зокрема, розгляд та затвердження ТЕО «Будівництво регулюючої споруди на р.Уж, у м.Ужгород (район Боздоського парку) Закарпатської області», результати досліджень з біорізноманіття, здійснених партнером проєкту ГО «Екосфера» та отримані результати картування загроз і ризиків у басейні р. Уж та м. Ужгород.

Головний інженер проектного інституту ПрАТ «Укрводпроєкт» Олександр Романишин представив матеріали ТЕО регулюючої споруди на р. Уж в м. Ужгород, детально інформував щодо проектних рішень та вибраного варіанту споруди для обводнення м. Ужгород та Боздоського парку.

У середу, 19 жовтня, відбулося засідання технічної ради БУВР Тиси, на якому розглядалися матеріали, напрацьовані в рамках впровадження проєкту FloodUZH «Спільні заходи з попередження природних катастроф у транскордонному басейні р.Уж» № 1702/8.1/0005 Програми ЕКС ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.

На засіданні були присутні члени Технічної Ради БУВР Тиси, начальники міжрайонних управлінь водного господарства, партнери проєкту,  представники підрядної організації ПрАТ «Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва» (ПрАТ «Укрводпроєкт»), технічні експерти проєкту, запрошені фахівці.

На порядок денний техради було винесено три основні питання, зокрема, розгляд та затвердження ТЕО «Будівництво регулюючої споруди на р.Уж, у м.Ужгород (район Боздоського парку) Закарпатської області», результати досліджень з біорізноманіття, здійснених партнером проєкту ГО «Екосфера» та отримані результати картування загроз і ризиків у басейні р. Уж та м. Ужгород. Головний інженер проектного інституту ПрАТ «Укрводпроєкт» Олександр Романишин представив матеріали ТЕО регулюючої споруди на р. Уж в м. Ужгород, детально інформував щодо проектних рішень та вибраного варіанту споруди для обводнення м. Ужгород та Боздоського парку.

Зокрема, хочемо звернути увагу містян та екологічних організацій, що проєктувальники звернули особливу увагу до місця проектування регулюючої споруди, щоб вона мала максимальний вплив на обводнення міста і парку одночасно, і мала мінімальний вплив на існуючу екосистему. Адже, повне відновлення природного режиму річок в умовах щільної забудови не можливе, але можливо  створити урбанізоване природне середовище, яке одночасно забезпечує захист від паводків і засух, рекреаційні та естетичні потреби населення.

Місце проєктування споруди – це верх по течії від підвісного пішохідного мосту, де річка має відповідну ширину русла. В цьому місці річка має також  поглиблення в якому й передбачається встановити основу споруду так щоб не піднімати меженні рівні води і не створювати застій води. Проектувальник акцентував увагу, що сама конструкція споруди буде знаходитись в донній частині, і тільки верх конструкції, який буде рухомим, буде виступати на рівні меженних вод. Тобто буде забезпечена постійна проточність води.

Інше питання коли треба буде затримувати воду, то будуть працювати щити, які в більшості часу будуть лежати. Ця конструкція споруди чимось схожа на греблю на р.Боржава, яку всі чудово знають. Але ті щити встановлюють нерухомо з травня по листопад, а ця конструкція буде рухома, і підніматиметься і опускатиметься, коли буде необхідність, тобто з урахуванням прогнозу діючої на річках Закарпаття автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи прогнозування паводків та управління водними ресурсами в басейні річки Тиса (АІВС-Тиса).

Ще питання, яке хвилює багатьох, а чи не буде вона загрозою у випадку паводку. Зазначене питання дуже серйозно вивчалося. Для цього були проведенні найсучасніші виміри рельєфу, проведено математичне та фізичне моделювання. Так угорські фахівці побудували дві моделі – математичну, за допомогою якої проведені математичні розрахунки різної величини паводку, і фізичну – це відтворення річки її рельєфу у спеціальній лабораторії, за допомогою якої вивчалося проходження паводку різної величини.  За результатами моделювання були надані рекомендації по формам і характеристикам споруди, враховуючи різні варіанти розвитку подій і засухи, і паводки.

Так, під час проходження паводку рухома частина споруди буде лягати на дно і жодного впливу на його проходження не буде. Працюватиме споруда тільки у меженний період, це з травня по листопад. Для цього на стадії подальшого проектування буде розроблено режим експлуатації. Навіть при максимальному напорі 2.8 м треба розуміти, що створене плесо буде в межах існуючих берегів (берм) і не зможе підтопити жодну територію.

Таким чином, заслухавши матеріали, техніко-економічне обґрунтування з влаштування регулюючої споруди на р.Уж  техрадою було затверджено і рекомендовано продовжити роботи з проектування на наступному етапі – стадія Проєкт.  Цей етап проєктування, що входить у заходи проєкту FloodUZH, має розглянути два елементи – регулюючу споруду більш детально, з розробленими правилами експлуатації та захист міста під час високих паводках.

Розроблений в рамках проєкту ГО Екосфера звіт „Оцінка впливу будівництва греблі на біорізноманіття водних та навколоводних видів флори та фауни р. Уж в межах  м. Ужгород”, був представлений експерткою проєкту Оксаною Станкевич-Волосянчук. Експертка зауважила наступне: «На сьогоднішній момент річка зберігає свою здатність до самовідновлення. В той же час ми мали можливість побачити ділянки річки з низькою течією, де спостерігаємо застійні процеси. Залучений до досліджень гідробіолог опрацьовував стан інфузорій і рівень сапробності річки. Ті ділянки річки де є висока течія, і там де планується споруда, річка все ще зберігає здатність до самоочищення. На цьому і будувалися наші основні  висновки. Тобто, що потрібно зберегти течію, і можливо навіть покращити стан річки через додаткову аерацію річки через каскад перепадів . Наше завдання було – дослідити як вплине гідротехнічна споруда на стан екосистеми яка зараз там є. Наш висновок – екосистема річки буде замінена на екосистему слабопроточної водойми.»

Зокрема, хочемо звернути увагу містян та екологічних організацій, що проєктувальники звернули особливу увагу до місця проектування регулюючої споруди, щоб вона мала максимальний вплив на обводнення міста і парку одночасно, і мала мінімальний вплив на існуючу екосистему. Адже, повне відновлення природного режиму річок в умовах щільної забудови не можливе, але можливо  створити урбанізоване природне середовище, яке одночасно забезпечує захист від паводків і засух, рекреаційні та естетичні потреби населення.

Місце проєктування споруди – це верх по течії від підвісного пішохідного мосту, де річка має більш широке русло. Проектувальник акцентував увагу, що сама конструкція споруди буде знаходитись в донній частині, і тільки верх конструкції, який буде рухомим, буде виступати на рівні меженних вод.

Інше питання коли треба буде затримувати воду, то будуть працювати щити, які в більшості часу будуть лежати. Ця конструкція споруди чимось схожа на греблю на р.Боржава, яку всі чудово знають. Але ті щити встановлюють нерухомо з травня по листопад, а ця конструкція буде рухома, і підніматиметься і опускатиметься, коли буде необхідність, тобто від прогнозу АІВС Тиса.

Ще питання, яке хвилює багатьох, а чи не буде вона загрозою у випадку паводку. До цього питання дуже серйозно вивчалося. Для цього були проведенні найсучасніші виміри рельєфу, проведено моделювання. Так угорські фахівці побудували дві моделі – математичну, за допомогою якої проведені математичні розрахунки різної величини паводку, і фізичну – це відтворення річки, її рельєфу у спеціальній лабораторії, за допомогою якої вивчалося проходження паводку різної величини.  За результатами моделювання були надані рекомендації по формам і характеристикам споруди, врахувати різні варіанти розвитку подій і засухи, і паводку.

Так, під час проходження паводку рухома частина споруди буде лягати на дно і жодного впливу на його проходження не буде. Працюватиме споруда тільки у меженний період, це з травня по листопад. Для цього на стадії подальшого проектування буде розроблено режим експлуатації. Навіть при максимальному напорі 2.8 м треба розуміти, що створене плесо буде в межах існуючих берегів, не буде витікати і не зможе підтопити жодну територію.

Таким чином, заслухавши матеріали Техніко-економічне обґрунтування влаштування регулюючої споруди на р.Уж , техрадою було затверджено і рекомендовано подовжити наступний етап проєктування, що входить у заходи проєкту FloodUZH, який має розглянути два елементи – регулюючу споруду більш детально, з розробленими правилами експлуатації та захист міста під час високих паводках.

Розроблений в рамках проєкту ГО Екосфера звіт „Оцінка впливу будівництва греблі на біорізноманіття водних та навколоводних видів флори та фауни р. Уж в межах   м. Ужгород”, був представлений експерткою проєкту Оксана Станкевич-Волосянчук. Експертка зауважила: «На сьогодні момент річка зберігає свою здатність до самовідновлення. Ми мали можливість побачити ділянки річки з низькою течією, де спостерігаємо застійні процеси, гідробіолог досліджував інфузорії на рівень сапробності річки. Ті ділянки річки де є висока течія, і там де планується споруда, все ще річка зберігає самовідновлювальні властивості і здатність до самоочищення. На цьому і основні наші висновки будувалися. Що потрібно зберегти течію. І можливо навіть покращити стан річки через додаткову аерацію річки через цей каскад водопадів. Звичайно що ви ставите за мету – покращити екологічний стан річки чи займатися рекреацією? Наше завдання було – дослідити як вплине гідротехнічна споруда на стан екосистеми яка зараз там є. Наш висновок – екосистема річки буде замінена на екосистему слабопроточної водойми.»

Враховуючи, що не всі дослідження з біорізноманіття проводились на ділянці, що розглядається в Проєкті, відсутність необхідних досліджень передбачених європейськими методиками через відсутність у ГО Екосфери відповідних фахівців та у зв’язку з необхідністю оцінки звіту з наукової точки зору БУВР Тиси офіційно звернувся до Інституту гідробіології НАН України з проханням оцінити методики проведення досліджень та висновки. На наше звернення ми отримали відповідь про те, що  Звіт не відповідає задекларованій меті i завданням,  а також засадам Директиви 92/43/CC та Директиви 2000/60/EC і національному законодавству та нормативним актам України. Тому техрадою було прийнято рішення, що ця робота не може бути використана для оцінки впливу проектованих заходів і рекомендовано провести необхідні додаткові, науково-обґрунтовані дослідження.

            Заключним питанням техради було розгляд однієї з найважливіших проблем міста – захисту від паводків,  оскільки відомо, що певні ділянки Ужгорода не є захищені від затоплення при паводках, який може трапитися раз в сто років. І це підтвердили зони затоплення у 2008 році, і сучасні розрахунки. Попередні результати здійсненого моделювання і картування загроз і ризиків у басейні р. Уж та місті Ужгород, здійснених у рамках проєкту,  представив експерт проєкту, начальник відділу АІВС Тиса і ГІС БУВР Тиси Віктор Дуркот. На сьогодні нами зроблено велику роботу  – аерофотозйомку, топогеодезичні вишукування  території всього басейну р.Уж,  гідрологічні вимірювання, моделювання тощо, що дало можливість отримати сучасну цифрову карту рельєф басейну р.Уж, сучасні картографічні матеріали щодо зон затоплень в басейні р.Уж. Наразі триває кінцева обробка отриманих матеріалів, вивчення їх та формування пакетів документів для кожної територіальної громади. Проектом FloоdUzh передбачено проведення окремого семінару для всіх ОТГ басейну р.Уж, представлення результатів моделювання і зон затоплень і передача необхідного картографічного матеріалу.    

Заключним питанням техради було розгляд проблеми захисту від паводків міста, яка є однією із найважливіших, оскільки відомо, що певні ділянки Ужгорода не є захищені від затоплення при паводку, який може трапитися раз в сто років. І це підтвердили зони затоплення у 2008 році, і сучасні розрахунки. Попередні результати здійсненого моделювання і картування загроз і ризиків у басейні р. Уж та місті Ужгород, здійснених у рамках проєкту,  представив експерт проєкту, начальник відділу АІВС Тиса і ГІС БУВР Тиси Віктор Дуркот. На сьогодні нами зроблено велику роботу  – аерофотозйомку, топогеодезичні вишукування  території всього басейну р.Уж,  гідрологічні вимірювання, моделювання тощо, що дало можливість отримати сучасну цифрову карту рельєф басейну р.Уж, сучасні картографічні матеріали щодо зон затоплень в басейні р.Уж. Наразі триває кінцева обробка отриманих матеріалів, вивчення їх та формування пакетів документів для кожної громади. Проектом FloоdUzh передбачено проведення окремого семінару для всіх ОТГ басейну р.Уж, представлення результатів моделювання і зон затоплень і передача необхідного картографічного матеріалу.

Також інформуємо, що після техради було проведено прес-конференцію для ЗМІ. 

Поділитись: