21 листопада 2019 року в конференц-залі БУВР Тиси відбулася Стартова конференція проєкту «Спільні заходи з попередження природних катастроф у транскордонному басейні р. Уж» (FloodUZH). Спільний українсько-словацький проєкт впроваджується у рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020. (Більше інформації про Програму: https://huskroua-cbc.eu/,  https://www.facebook.com/huskroua.cbc).

У конференції взяли участь представники Закарпатської ОДА, Ужгородської РДА, Ужгородської міської ради, Управління ДСНС в Закарпатській області, партнери проєкту, представники природоохоронних, наукових та інших зацікавлених організацій, мас-медіа.

Керівник проєкту, начальник БУВР Тиси Олег Кисіль розповів присутнім про період підготовки проєкту та важливість реалізації передбачених заходів, які є інноваційними і стануть пілотними для розповсюдження в інших річкових басейнах.

У вступному слові заступник голови Закарпатської ОДА Олексій Гетманенко відмітив важливість проєкту і підтримку обласної влади на стадії формування заявки та під час її реалізації. Голова Ужгордської міськради Богдан Андріїв розповів про те, що ідея проєкту багато років виношувалася водогосподарниками, і була підтримана міською владою з самого початку, як така що суттєво підтримає розвиток м.Ужгород та захист його мешканців.

Представник Регіонального офісу Програми ТКС ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна Наталія Ліхольот розповіла, що Програма залучає чотири країни, які мають спільні історичні, соціально-економічні проблеми та звертає особливу увагу на українські прикордонні області, так як кожний проєкт має мати хоча б одного українського партнера. Вже проведено два конкурси програми, за яким грантом нагороджено 5 інфраструктурних та 46 малих проєктів. 14 листопада 2019 року оголошено третій конкурс Програми, всі деталі доступні на сайті Програми.

Менеджер Проєкту Марина Скраль ознайомила учасників з основними завданнями і передумовами проєкту. Заходи проєкту відповідають вимогам сучасної європейської водної політики, зокрема, Водної і Паводкової Рамкових директив ЄС, певні положення яких Україна зобов’язалася виконати після підписання Угоди про асоціацію з ЄС у листопаді 2014 року. Так, картування ризиків затоплення в рамках проєкту буде виконуватися за новою національною методикою, яка враховує вимоги Паводкової Директиви ЄС. Це означає, що в проекті будуть розроблені карти і документи для безпеки жителів м.Ужгород на основі тих самих стандартів, які виконуються наразі в країнах Європейського Союзу.

Цікава доповідь дослідника Штефана Вальо нікого не залишила байдужим. У презентації, яка містила багато документальних відео, Штефан розповів про свої дослідження чому так швидко зникає вода у Карпатах і Європі. Основною причиною дослідник вважає утрамбовану землю лісових доріг, яка не втримує вологу, і вода стрімко стікає по них вниз, створюючи паводкову ситуацію на річках, після якої настає тривале обміління річок, так як нема поступового живлення потічків, як це було раніше. Експериментально дослідник виявив, що виправити ситуацію може рекультивація, розорювання лісових доріг, які вже не використовуються, тоді вода буде затримуватися у ґрунті. Також Штефан Вальо розробив технологію, як затримувати воду у водовідвідних канавах при дорогах.

Проєкт FloodUZH не є інфрастуктурним, однак будь-які будівельні роботи потребують добре підготовленої проєктної документації та всебічних досліджень. Технічний експерт Володимир Чіпак детально зупинився на процесі отримання точних даних про басейн р.Уж (гідрологічні, топогеодезчині дані, ортофотоплани і цифрова модель рельєфу), їх буде використано для наступного етапу – створення гідродинамічної моделі розвитку паводкової ситуації і виготовлення карт загроз затоплення для басейну р.Уж та карт ризиків затоплення для міста Ужгород. У рамках проєкту буде проведено необхідні дослідження та розрахунки, математичне і фізичне моделювання, на основі яких виготовлено Робочий проєкт будівництва регулюючої споруди на р.Уж у межах міста Ужгород. Динамічна споруда буде функціонувати в двох режимах – при паводках опускатися на дно річки, а в період маловоддя створюватиме підпір на 1-1,5 м, при цьому вода буде переливалася через споруду. Попередні розрахунки показують, що таке технічне рішення буде відчутно на відстані 3,5 км вище споруди, і це дозволить покращити водно-екологічну ситуацію вздовж р.Уж, а також дасть можливості для рекреаційного та туристичного розвитку міста Ужгород, н-д, створення водного туристичного шляху тощо.

Координатор проєкту від словацького партнера Станіслав Добротка ознайомив присутніх з системою функціонування водного господарства у Словаччині, а також розповів про заходи проєкту на словацькій території – придбання даних, ортофотопланів, проведення моделювання та картування ризиків затоплення.

Про екологічні дослідження в рамках проєкту розповіла експерт громадської організації ЕКОСФЕРА Оксана Станкевич. Зокрема будуть проведені дослідження біорізноманіття в басейні р.Уж, з фокусом на Ужгородську ділянку, маловоддя, яке спостерігається останніми роками має негативний вплив, зокрема появу нетипових інвазійних видів, і досліджено вплив регулюючої споруди на довкілля. Також буде проведена освітня робота з школярами та інформаційні заходи для громадськості міста з тим, щоб жителі отримали вичерпну інформацію про споруду, її вплив та вигоди для населення.

Наприкінці заходу була проведена прес-конференція для представників ЗМІ, на якій керівник проєкту, представники партнерів та гості заходу відповіли на всі питання щодо впровадження цього проєкту.

Поділитись: